boga4: (Malevich)
[personal profile] boga4


Одне з найгірших відчуттів в поході - це відчуття того, що ти взяв з собою зайві речі. Це може бути якийсь девайс, шмотка, ще одна пара взуття, продукти. Справа не в зайвій вазі в рюкзаку, якийсь навіть мінімальний похідний досвід дозволяє досить пофігістично ставитись до ваги всього-свого за плечима. Тут радше відчувається розчарування: ти тягав з собою щось, що можна було залишити вдома. Не даремно більшість туристів з роками починають страждати єрессю легкоходства.
І от ми з друзями пішли в невелику кількаденну прогулянку досить безлюдними і трішки радіоактивними лісами нашої Київської області. Мені запропонували долучитись в останній момент, і вийшло так, що друзі вже купили продуктову розкладку, а я внаслідок непорозуміння вирішив, що мені також потрібно взяти їжу. Як наслідок, в мене в наплечнику майже кілограм гречки і 2 банки тушонки, плюс ще трохи різних ніштяків - можу пару днів сам собі готувати.
Разом із розчаруванням у зайвому вмісті рюкзаку згадується ідея подивитись кілька закинутих сіл. Вони зовсім в іншій стороні, на лівобережній частині Зони Відчуження. Але не так далеко, щоб це стало мені на перешкоді.


Прощаємось з друзями, вони прямують на вихід із Зони, а я, освітлений лише зоряним небом, йду по асфальтовій дорозі в Прип"ять. Тут я вперше йшов минулої осені, тут проходив в квітні, коли водив у покинуте місто свого тепер уже покійного друга. Кілометрів 7 у темряві, десь в стороні видно вогні ЧАЕС. Біля Рудого лісу причаївся автомобіль, чути чиїсь голоси. Обходжу полем. Запах нещодавньої пожежі - кілька днів тому горіло. В Прип"яті не видно і не чутно нікого - друга година ночі, я не затримуюсь і вздовж радіоактивного звалища пробираюсь в сторону залізничного мосту.
Це єдина дорога з правого берега Зони на Лівий, якщо не брати до уваги міст в Чорнобилі. Він далеко і там навряд чи так комфортно гуляти безпермітному і безгідному мандрівникові.



Над річкою Прип"ять починає палати світанок, позаду себе залишаю вогні ЧАЕС і знамениту собачну станцію Семиходи, куди щодня привозять робітників Новарки і інший трудовий люд. Нема часу для фото - хочеться дійти пошвидше до села Красне, не нарватись на патруль прикордонників з тепловізорами.
Від мосту до залізничного переїзду біля Зимовища - це я уже на лівобережжі Зони. Спочатку була грунтово-гравійна дорога (час полаяти себе за те, що вирішив йти в похід у кедах, по грунту ходити комфортно, а от камінці відчуваються ногами на 100% і через це ноги швидше втомлюються), потім почався асфальт. Доходжу до розвилки, звідси всього пару кілометрів до Білорусі. Я думаю, якби хотів, то дійшов би без проблем, але що мені там робити? Починався день, з"явилось сонце і ось я нарешті добрів до початку села.



Дерев"яна церква в Красному - єдина, котра збереглась в Чорнобильській Зоні. Взагалі, будь-яких церков окрім неї - всього 1 штука в місті Чорнобиль.

Тут все чудово збереглось, періодично приїжджає піп і проводить служби.



Можна побачити записки, де написані імена, кого треба пом"янути в молитві. Є свічки, ікони і скринька для пожертв, в якій лежать гроші.


Чужі пожертви на чужу релігію мене не цікавлять, але я взяв трохи води із турботливо принесеної сюди кимось п"ятилітрової баклажки - в криниці поруч із церквою вода аж надто сильно бзділа болотом.


В сільській школі збереглися книжки і портрети Ілліча.



Села Лівобережжя Зони відомі своїм хорошим "сохраном" - сюди навідувалось значно менше мародерів, ніж на берег правий.


Та й "сталкери"-нелегали тут бувають значно рідше.



В хатах - ліжка, столи, дитячі іграшки, предмети побуту звичайних небагатих селян.



В одній із хат вирішую заночувати (точніше було б сказати "заднювати"). Готую гречку з тушонкою - ця страва в мене на сніданок і вечерю на весь час моєї прогулянки.


Години після другої дня прокидаюсь, хоч спав і недовго, але відчуваю, що відпочив непогано.


Не чути жодного звуку, окрім звуків лісу. Йду в наступне село - Машеве (Машево, Машев).


Тут хати збереглися ще краще, можна знайти помешкання із пічкою, ліжками і там жити. Ловити рибу в каналах, збирати в лісі гриби і ягоди, читати книжки з місцевої бібліотеки. Якщо прикордонники не впіймають. Або комари та гедзі не з"їдять, тут їх орди.



Поки блукав від хати до хати, настав вечір.






В бібліотеці я побував, а от про школу, на жаль, забув - до неї треба було пройти якихось сотню-дві метрів ще.


Мабуть, іншого разу.










На Лівобережжі багато цікавих сіл, можна було б ще сходити в Усів, в Гарадчан, Паришів і ще багато куди. Але у мене обмежений запас харчів, та й не планував я більше, ніж кілька днів гуляти. Йду назад в Прип"ять. Десь в другій-третій ночі я там, ноги болять - дві ночі інтенсивної прогулянки. Заночую я, мабуть, тут.
Поспав годинку в квартирі біля центру, зустрів світанок, погуляв трішки по місту.





Все, я втомився, йду спати весь день в одну із шістнадцятиповерхівок. Кілька разів прокидаюся, коли на дах мого і сусіднього будинків вилазять офіційні екскурсії, хтось кричить hellooo wooorld i'm heeeere. От придурки, навіщо ж так горланити.
Ввечері набираю води й виходжу з міста. Залишилось ще трохи гречки і третина великої банки тушонки, можна ще кудись прогулятись, де я ще не був. Хочеться сходити в Вільчу, хочеться нарешті піднятись на Дугу, хочеться ще деякі села подивитись, на відстійнику техніки побувати. Але починається гроза, і варіант "додому" в моїй голові перемагає.
Епічна гроза, кожні секунд 5-10 небо спалахує кількома блискавками. Злива починається, коли я проходжу Чистогалівку, дощовик не рятує від мокрої трави вище пояса. Поблизу Корогоду десь поруч гавкають собаки, чи то на грозу, чи то на мене. Біля броду через річку Уж трава й очерет уже вище голови, тому на броді навіть роззуватись не став, ноги мокрішими все одно вже не стануть.
Зранку вийшов за межі Зони, відразу ж пощастило зловити попутню машину, і от уже їду в Київ. Прогулянка завершилась, до нових зустрічей в ефірі.
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

boga4: (Default)
boga4

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:28 am
Powered by Dreamwidth Studios