boga4: (Default)
boga4 ([personal profile] boga4) wrote2008-10-28 11:58 pm
Entry tags:

Ізяслав

Жахливо депресивне місто на Хмельниччині з красивими старовинними костелами і руїнами палацу князів Сангушків (на честь яких існує доволі непогане пиво:)). Найбрудніше місто Поділля зі всіх, які я бачив.



Як ви думаєте, для чого використовується ця будівля бернардинського монастиря? Відповідь, а також продовження фотоісторії про Ізяслав, під катом.



Усе таке похмуре, загороджене колючим дротом. Перша ідея - інфільтруватися на територію - не викликала загального ентузіазму, і добре. Як виявилось, тут розташовано колонію для кримінальників. Геніально, еге ж?



Сюди треба привозити всіх нацдемів-любителів фраз на кшталт "Україна виборола свою незалежність". 90-ті доконали містечко, котре менш-більш непогано (схоже на це) існувало в радянський час. От тільки пам"ятки архітектури тоді також паскудно берегли. А зараз ще гірше. Старовинні руїни злились з руїнами сучасними.



Схоже, тут була міні-ГЕС.





Флотилію, вочевидь, потопили пірати



Популярні в місті послуги.



Паркінг біля банку.



Сієста.



Місцеві діти не виявили бажання фотографуватись.



Пантеон новітніх героїв.



...Поруч з героєм часів минулих.



Фаст-прей у полі :).



Центр міста. ззаду - костел.



Старчиха біля костелу.



Забавний зразок трафаретного письма.



Гужовий транспорт надзвичайно популярний.



Ще один костел - зруйнований.



Руїни закидані тоннами сміття. Бідність і депресивність не є виправданням звичці срати під себе, мені це зрозуміти важко.



Зрештою, в умовах ВП (великого пиздецю), очікуваного як наслідок кризи світового капіталізму, кожне місто може стати таким. Хіба що, архітектури такої не всюди є.



Український Fallout  в стилі класицизму. Палац Сангушків.




 

[identity profile] polar-bird.livejournal.com 2008-10-29 12:39 pm (UTC)(link)
я тобі навів приклад країни, яка успішно гаромонійно розвивалась, позбувшись диктату кремлівської імперії. власне, такий розвиток держави і національного суспільства має наслідком реальні соціальні здобутки, які належать цьому самому суспільству і є його невід'ємною часткою. в нашому випадку ми мали подачки, які правляча верства могла собі дозволити давати простолюду, а коли захотіла - просто роздерибанила ці подачки (як ти сказав - під іншою вивіскою).

тобто, основною проблемою було те, що народ насправді ніколи не володів цими "здобутками" і тому їх так легко віддав. це як миска каші для раба, яка навіть у шлунку раба належить рабовласнику.

а от у громадянина тієї ж Фінляндії здобутки фінської держави ніхто просто так не відбере. бо він - громадянин. свідомий.