![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
День дезертира
В України нема армії, є тільки суцільні "Фаїни"
Я їбав обороноздатність цієї країни
І коли мною цікавиться військкомат
Я прідпочітаю з"їбацця, узявши спальник і корімат
І хай запитають: ти де служив?
Ідіть нахуй, ніде, я цей час просто жив.
І на будь-який владно-воєнний патріотизм
В мене є алкоголізм, туризм і похуїм.
Військо - це ті, хто прагне померти
Повістка - твоя офіційна оферта
У царство Харона, Омона, Плутона,
В конфлікт з Москвою чи Вашингтоном.
Старперам, що скажуть "ходіть, повоюйте"
Назвеш своє прізвище: "Фігте". Чи "Хуйте".
Цей ніпонятний потік свідомості написаний замість есею "Богач і військкомат, історія кохання".
Я бував у військкоматі. Коли мені було 16 років і я отримував приписне свідоцтво. Такої концентрації мудаків на 1 квадратний метр (а площа тодішнього військкомату була невелика) треба було пошукати. Гопники у прокурених шкіряних куртках, що обговорювали свої насущні проблеми (развод лахов, разборкі с пацанамі), просто імбецили, не менш інтелектуальні лікарі ("якщо в тебе не обколоті вени, значить, підеш служити в елітні військові частини"), купа направлень на якісь обстеження - в депресивний туберкульозний диспансер (бо на моєму знімку легень був дефект плівки), якісь рентгени, невропатологи, інші "педіатри". Все це задля того, щоб написати в приписному "годєн". Я після цього не ходив в цей сраний державний орган. ВУЗ сам надсилав за запитом довідки, що я там вчусь, а коли закінчилась відстрочка, я просто поклав на військкомат хуй. Один раз мені прийшла повістка, коли я в серпні ходив у похід по Криму. І все, більше мене не турбували. Принаймні, є якась користь від навчання на юриста (на яке я теж поклав болт) - знаєш, що можеш цілком спокійно ігнорувати гівновояків, і нічо вони тобі не зроблять, в тебе є багато способів на них забити. До 25 років мені не була потрібна довідка для закордонного паспорту, а зараз не потрібен військовий квиток. Я краще заведу собі ще один акаунт у гуглі, ніж у військкоматі. Займайтесь своєю йобаною воєнщиною без мене, гайз. Якщо трапиться якась халепа, я сам виберу, на чиєму боці мені бути - дезертирів чи партизанів. Принаймні, в регулярній армії мене не буде.
Я їбав обороноздатність цієї країни
І коли мною цікавиться військкомат
Я прідпочітаю з"їбацця, узявши спальник і корімат
І хай запитають: ти де служив?
Ідіть нахуй, ніде, я цей час просто жив.
І на будь-який владно-воєнний патріотизм
В мене є алкоголізм, туризм і похуїм.
Військо - це ті, хто прагне померти
Повістка - твоя офіційна оферта
У царство Харона, Омона, Плутона,
В конфлікт з Москвою чи Вашингтоном.
Старперам, що скажуть "ходіть, повоюйте"
Назвеш своє прізвище: "Фігте". Чи "Хуйте".
Цей ніпонятний потік свідомості написаний замість есею "Богач і військкомат, історія кохання".
Я бував у військкоматі. Коли мені було 16 років і я отримував приписне свідоцтво. Такої концентрації мудаків на 1 квадратний метр (а площа тодішнього військкомату була невелика) треба було пошукати. Гопники у прокурених шкіряних куртках, що обговорювали свої насущні проблеми (развод лахов, разборкі с пацанамі), просто імбецили, не менш інтелектуальні лікарі ("якщо в тебе не обколоті вени, значить, підеш служити в елітні військові частини"), купа направлень на якісь обстеження - в депресивний туберкульозний диспансер (бо на моєму знімку легень був дефект плівки), якісь рентгени, невропатологи, інші "педіатри". Все це задля того, щоб написати в приписному "годєн". Я після цього не ходив в цей сраний державний орган. ВУЗ сам надсилав за запитом довідки, що я там вчусь, а коли закінчилась відстрочка, я просто поклав на військкомат хуй. Один раз мені прийшла повістка, коли я в серпні ходив у похід по Криму. І все, більше мене не турбували. Принаймні, є якась користь від навчання на юриста (на яке я теж поклав болт) - знаєш, що можеш цілком спокійно ігнорувати гівновояків, і нічо вони тобі не зроблять, в тебе є багато способів на них забити. До 25 років мені не була потрібна довідка для закордонного паспорту, а зараз не потрібен військовий квиток. Я краще заведу собі ще один акаунт у гуглі, ніж у військкоматі. Займайтесь своєю йобаною воєнщиною без мене, гайз. Якщо трапиться якась халепа, я сам виберу, на чиєму боці мені бути - дезертирів чи партизанів. Принаймні, в регулярній армії мене не буде.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
У Хантера, который подразумевался - ЗМЗ-409, 2,7л инжектор
У 469-го, если не ошибаюсь - 2,5л, 75-и сильный
no subject
Зросла вартість техогляду. Якщо раніше він коштував 90 гривень, то тепер 116. Та це ще не все. Верховна рада запровадила окремий тариф за об'єм двигуна. Наприклад: за автомобіль з об'ємом двигуна 2,5 тис. куб. см при техогляді доведеться заплатити 1800 гривень (раніше 250 гривень), тобто сума збільшується у 7 разів.
no subject
no subject
1. Менти ніколи не зупиняють старий УАЗ, крім випадків жорстокого порушення правил.
2. У Самурая багато плюсів, але по всім параметрам він поступається УАЗу. В тому числі і в вартості експлуатації.
3. 2,45-2,9 не такі і великі двигуни як для джипа. Розхід у 2,7 виходить 9 літрів по трасі і 14 по місту. Це багато? 92-ого...
Глобально - здавав на права чесно, на іспитах. Щось не пам"ятаю я щоб я свого приписного діставав...
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
А армия меня сама не захотела взять. Больной я.
no subject
no subject
Срать с великой колокольни на нашу странишку и ее позорную "боэздатность"!
no subject
no subject
no subject
no subject
і припиняй домішувати бром у пиво
no subject
no subject
no subject
систематично присилають мені повістки, у них там ім`я Богдана записане як Богдан.
чекаю коли по мене прийдуть, а я їм сюрпрайз підкину)
no subject
no subject