destination points
Jun. 21st, 2010 01:19 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
boga4Цей пост про міста, містечка. Розповіді про людей, підбірки фотографій, есеї і т.д. буде потім, колись буде.
Бухарест. Блєск і ніщєта Євросоюзу.
Брашов. Тут красива архітектура. Дійсно красива, варто подивитись. Щоправда, на цьому фото її нема.
Несебр. Можна пох-одити, відпочити нах. Якщо не зважати на "русо туристо", багато хто з яких, мабуть, мої співвітчизники.
Созополь. Вам потрібно житло, кімнати? Ні, ми не живемо у житлі, кімнатах, ми люди наметів.
Малко Тарново. Ну хто б сюди поїхав, якби не закінчувалась віза? Довга дорога до Малко Тарново, нереально довга.
Кіркларелі. Так починалась Туреччина.
Стамбул. Тут я би жив залюбки, або часто бував би. Можливо, буватиму. Неодмінно треба подивитися фільм Crossing the bridge.
Кападокія. Нема такого міста на карті. Хоч про це мало хто знає.
Кайсері. Незаплановані відвідування можуть стати цікавими.
Шарджа. До ізвєстного міста Дубаї всього-нічого, але нєту врємєні, нєту врємєні. І візу еміратів отримувати дорого. Тож летимо транзитом далі.
Делі. Делі я не оцінив, і, мабуть, багато чого не зрозумів. Хороших людей часто не помітно за спиною уродів, які намагаються нажитися за чужий рахунок. Найбрудніше місто всієї подорожі.
Сілігурі. Всі іноземці, які сюди приїжджають, прямують транзитом у гірську місцевість. Тут досить приємно і люди, вочевидь, цікаві.
Дарджилінг. Не всі популярні місця однаково погані, бувають і хороші. Паротяг, хоч тепер це і розвага, але досі їздить.
Пеллінг. Тут я не побачив восьмитисячну Канченджангу. Ну і що з того?
Юксом. Ніяка це не Індія, сцільний Непал, та й живуть тут непальці, отак от.
Калькутта. Найкраще місто із бачених мною у Індії. Якщо почнеться революція, то почнеться вона саме тут.
Бубанесвар. Столиця штату Орісса. "Полным-полно замечательных храмов". Втім, нах сайтсіінг - девіз цієї подорожі.
Пурі. Сюди також приїжджають заради "храмів", а ще купатись в океані.
Чандравага. Нікому не відоме село поруч із розпіареним (ледве не як аналог тадж-махалу) Конарком. Кому треба той Конарк із своїм "храмом сонця", якщо у Чандравазі - приязні і не зіпсовані індустрією туризму люди? Іноді можна просто спілкуватись, тому на цьому фото їх нема, натомість тут є Індійський океан, побачений мною вперше у житті.
Варанасі. Життя триває своїм ходом, без участі всяких випадкових придурків, які масово сюди з"їжджаються. Вірогідно, що якщо ви були у Варанасі, то також дивились на Тадж-Махал і архітектурні достіженія Джайпуру. Конвеєрний туризм, пакетні тури або вишукування "іще одного місця, описаного у путівнику Лонлі пленет" - що може бути (не)цікавіше?:) Якщо ж просто приїхати і не зважати на все написане вище - то має бути прикольно.
Куала-Лумпур. Я, мов дитина, блукаю поміж цих фрагментів різних міст, які чиєюсь примхливою рукою зібрані у великий мегаполіс. Тут, як іноді буває уві сні, переплітаються речі, ніяк і нічим не пов"язані.
Бухарест. Блєск і ніщєта Євросоюзу.
Брашов. Тут красива архітектура. Дійсно красива, варто подивитись. Щоправда, на цьому фото її нема.
Несебр. Можна пох-одити, відпочити нах. Якщо не зважати на "русо туристо", багато хто з яких, мабуть, мої співвітчизники.
Созополь. Вам потрібно житло, кімнати? Ні, ми не живемо у житлі, кімнатах, ми люди наметів.
Малко Тарново. Ну хто б сюди поїхав, якби не закінчувалась віза? Довга дорога до Малко Тарново, нереально довга.
Кіркларелі. Так починалась Туреччина.
Стамбул. Тут я би жив залюбки, або часто бував би. Можливо, буватиму. Неодмінно треба подивитися фільм Crossing the bridge.
Кападокія. Нема такого міста на карті. Хоч про це мало хто знає.
Кайсері. Незаплановані відвідування можуть стати цікавими.
Шарджа. До ізвєстного міста Дубаї всього-нічого, але нєту врємєні, нєту врємєні. І візу еміратів отримувати дорого. Тож летимо транзитом далі.
Делі. Делі я не оцінив, і, мабуть, багато чого не зрозумів. Хороших людей часто не помітно за спиною уродів, які намагаються нажитися за чужий рахунок. Найбрудніше місто всієї подорожі.
Сілігурі. Всі іноземці, які сюди приїжджають, прямують транзитом у гірську місцевість. Тут досить приємно і люди, вочевидь, цікаві.
Дарджилінг. Не всі популярні місця однаково погані, бувають і хороші. Паротяг, хоч тепер це і розвага, але досі їздить.
Пеллінг. Тут я не побачив восьмитисячну Канченджангу. Ну і що з того?
Юксом. Ніяка це не Індія, сцільний Непал, та й живуть тут непальці, отак от.
Калькутта. Найкраще місто із бачених мною у Індії. Якщо почнеться революція, то почнеться вона саме тут.
Бубанесвар. Столиця штату Орісса. "Полным-полно замечательных храмов". Втім, нах сайтсіінг - девіз цієї подорожі.
Пурі. Сюди також приїжджають заради "храмів", а ще купатись в океані.
Чандравага. Нікому не відоме село поруч із розпіареним (ледве не як аналог тадж-махалу) Конарком. Кому треба той Конарк із своїм "храмом сонця", якщо у Чандравазі - приязні і не зіпсовані індустрією туризму люди? Іноді можна просто спілкуватись, тому на цьому фото їх нема, натомість тут є Індійський океан, побачений мною вперше у житті.
Варанасі. Життя триває своїм ходом, без участі всяких випадкових придурків, які масово сюди з"їжджаються. Вірогідно, що якщо ви були у Варанасі, то також дивились на Тадж-Махал і архітектурні достіженія Джайпуру. Конвеєрний туризм, пакетні тури або вишукування "іще одного місця, описаного у путівнику Лонлі пленет" - що може бути (не)цікавіше?:) Якщо ж просто приїхати і не зважати на все написане вище - то має бути прикольно.
Куала-Лумпур. Я, мов дитина, блукаю поміж цих фрагментів різних міст, які чиєюсь примхливою рукою зібрані у великий мегаполіс. Тут, як іноді буває уві сні, переплітаються речі, ніяк і нічим не пов"язані.
