Rigoberto Lopez Perez

Лангусто виріс, і батько віддав його вчитися у Військову кальмарську академію імені Беніто Планктоніні. За цей час у Державі Восьминогів настали скрутні часи. До влади прийшов нехороший кальмар Кальматоре. В народі говорили, що він продався морським зіркам. Планктонно-морська економіка Держави Восьминогів, як не дивно, почала зростати. Але Лангусто, який на той час став генералом, розумів, що це лише хитрість, щоб обманути пильність кальмарів і восьминогів, а потім віддати їх на поталу жахливим морським зіркам, які не поважають чужої приватної власності і не вірять в Господа нашого Дагона і пророка його Ктулху.
Одного разу у двері апартаментів генерала Лангусто постукали. На порозі стояв посол Глибоководних Штатів.
- Мовчіть, генерале. Ваша батьківщина у небезпеці. Треба захопити всі мости, телеграфи і коралові рифи. Хайль Ктулху!
- Хайль Ктулху, повторив генерал Лангусто давнє канонічне привітання Релігії Восьминогів і кальмарів.
- Ми вам допоможемо, чим зможемо. Наша глибоководна плазмова артилерія до ваших послуг, генерале.


Почалася громадянська війна. Генерал Лангусто недаремно вчився у Військовій кальмарській академії. Він розробив мудрий план операції по знищенню Кальматоре і його прихильників.
Але цього було замало. Генерал розумів, що, допоки існують колонії-комуни морських зірок, ніхто не зможе гарантувати мир і процвітання у Державі Восьминогів, священність і недоторканність приватної власності і чистоту віри у Господа нашого Дагона і пророка його Ктулху.
- Оточити всі колонії. Поставити навколо артилерію наших союзників. Зірки мають бути знищені! - віддав наказ Лангусто.
Завирували струмені води, збурені плазмовими боєголовками артилерії. Вода у впадинах перетворилася на місиво з коралів, планктону і морських зірок.
- Наказ виконано, мій генерале, - доповів адьютант.
Раптом далеко внизу залунала пісня, пробиваючись крізь мутну воду. Генерал впізнав її. Це пісня про Команданте Чекальмару!
Розлючений Лангусто, схопивши шаблю у щупальця, поплив вниз. На дні впадини, поміж тих залишків, що залишились від стертої з лиця морського дна колонії, стояла морська зірка і наспівувала цю пісню. Змах шаблею, і справу було закінчено.
Повернувшись у Кальмаго, генерал наказав збудувати собі палац із чистого підводного коралу, і гарем із тисячею восьминожниць.
Увечері він вийшов на балкон, під яким зібрались всі мешканці Кальмаго, і оголосив свою першу промову у якості правителя Держави Восьминогів.
- Панове восьминоги і кальмари! Настала нова ера! Безбожників і безвласників знищено, і тепер ми будемо жити щасливо, довго і багато. А кому не подобається такий порядок – значить, це симпатизант морських зірок, який підлягає негайній екстрадиції, анігіляції або лоботомії як ворог нації.
Зворушені силою промови Лангусто, жителі Кальмаго заглушили його останні слова криками «Ура»! «Хайль Ктулху!», «Хай живе генерал Лангусто!»
На радощах від успіху, Лангусто видав декрет, згідно якого на території Держави Восьминогів заборонялось виконання, памятання і пригадування пісні про Команданте Чекальмаро. Державним гімном країни було проголошено новий хіт народного пісняра Держави Восьминогів Кальмара Кальмарціва «Сушений Кальмар».
- Епічно, трагічно і летаргічно.. - охарактеризував цю патріотичну пісню генерал Лангусто.

далі буде