boga4 | остаточно дах поїхав

Маю ван-вей тікет до острова Борнео (Кучінг, столиця штату Саравак). Із Кучінга поїду до Мірі, спробую в Гунунг Мулу потрапити(це там велетенські печери із найбільшими в світі залами). Повертатись доведеться через Яву і Суматру, вочевидь - треба спробувати отримати індонезійську візу:)).
Тут, у Куала-Лумпур, продовжує переслідувати відчуття якоїсь нереальності всього, що відбувається. Думаю, я остаточно подолав "батьківщиноцентризм" (це коли на світ дивишся так, ніби ти весь час знаходишся у своїй країні). Дивився на залізничний вокзал, і зрозумів, що звідси, як і з Києва, можна за кілька годин доїхати швидким поїздом до "міста Лева". Азійське "місто Лева" називається Сінгапур, а не Львів:). А навколо мене - суцільний Індокитай.

Джалан Петалінг, вулиця у Чайнатауні. Чайнатаун - район, де живуть майже всі небагаті мандрівники.

У Чайнатауні знімали фільм, в якому героїня літала поміж оцих всіх китайських ліхтариків.

-Здраствуй, я фотографую різних цікавих людей. Можна сфотографувати тебе крупним планом, разом із твоєю прекрасною футболкою? -Англійською. Не. Розумію (пішов далі)

Іслам мене не так сильно напрягає, як православіє. Мабуть, тому, що в Україні він не вважається "дефолт реліджен".

Мусліми не вживають алкоголь не через заборони. А просто економлять гроші (0,3 пива коштує не менше 2 баксів, ну його нах).

Відлуння країни, якої уже немає

Малайці, індуси і китайці (три великі групи місцевого населення) живуть відокремлено, майже "не кладуть у купі з чужинцями", як там заповідав гуру укрнаци донцов. Ех, забили б ви на всю цю національно-релігійну хню, жили б щасливіше:).