про красиве і про хрінове

Якось несподівано захворів. Може, грип, а може, бронхіт, чи ще якесь нещастя. Все це - наслідок спонтанної поїздки на цих вихідних до Львова. radovar хотів пофотографувати місто Льови, і щоб я склав йому компанію у цьому ділі. Так склалось, що я поїхав на вокзал прямо з Подолу, з Могилянки. Ніяких потрібних речей, лише плеєр, половина шоколадки, пляшка пива і книга Андруховича. Купив квиток і все ок. Той факт, що фотоапарату я не взяв, мене не дуже засмутив.
Цією поїздкою задоволений повністю, облазили купу прикольних двориків в центрі міста, побували в Лощині (закинутий підземний вузол зв"язку), пили пивний пунш)). Коли я встиг змерзнути з такими неприємними наслідками, як зараз - невідомо...
Ось фотки radovar"а - http://infostore.org/info/2705043?refer=660931&rs=2
Нічо, якось буде час, і на нашій фото-вулиці буде свято...

поліційна комуністична вулиця

Останні два дні присвячені були Білорусі. Подивився фільм "Плошча" Юрыя Хашчавацкага і прочитав книгу "Розстрільна команда" Олега Алкаєва. Хто ще вважає, що Лука із його маразматичним режимом - це непогана альтернатива неолібералізму, рекомендую ознайомитися. Та й не тільки їм. Про спецназівців-зомбі і про "міліцію", яка "не з народом", про людей, які "самі запропонували себе заарештувати" (цитата з виступу "бацьки"), про зникнення і розстріли, про знесення бульдозером поховань жертв сталінізму...
Якось вони схожі між собою, усі ці Сомоси, Піночети, Бокасси, Лукашенки. Мудрою рукою ведуть народ у світле майбутнє, торкаючись холодним дулом пістолета до потилиці. Захоплюються Гітлером, планують підручники для школярів, дефілюють у військових мундирах...
Згадується два епізоди з цьогорічної поїзди в Білорусь. Перша - це очі ментів. Є, мабуть, якась хімічна речовина в людському організмі, якийсь гормон чи ще щось схоже, яка виділяється в кров "охоронця порядку" коли він розуміє, що можна все. Навіть Бог, і той помер, загнувся від тортурів у слідчому ізоляторі, що вже казати про якісь там закони чи просто про людські цінності. В Україні таких ментівських очей, чесно кажучи, не помічав, хіба що в екс-екс-екс-міністра мвс Білоконя.
І друге - це вказівник: "вулиця Комуністична". (майже всі радянські назви, до речі, позалишались в білоруських містах). І нижче ще одна табличка - "Міліція - 100 метрів". Ось таке от поліційне світле майбутнє, рай під дбайливим доглядом Великого Брата.

World press photo - 2007

На сайті вже з"явились фотографії, що перемогли у цьогорічному конкурсі - http://www.worldpressphoto.com/index.php?option=com_photogallery&task=blogsection&id=17&Itemid=146&bandwidth=high
Найбільший прикол - мене люб"язно просять не копіювати з сайту фотки, бо вони захищені авторським правом))
The image is protected by copyright. We kindly request you not to copy it.
Але Опера - це не експлорер, а тому все чудово копіюється)).
( Ось кілька вражаючих знімків )

(no subject)

Мы «чувствуем себя свободными», потому что нам не хватает самого языка, чтобы артикулировать нашу несвободу.
Славой Жижек