В попередньому посты я написав якусь фыгню про Болгарію. Але, здається, я наближаюсь до розуміння цієї країни.
Із позавчора їжджу лише автостопом. Він хороший. Сказав би, що краще, ніж в Україні, але ж у мене нема ніякого стопного досвіду, тому не порівнюватиму. Один водій говорив російською, кілька її просто розуміли, а двоє спік інгліш.
Від Русе спочатку поїхав на Варну, змінив 2 машини. Біля повороту на Бургас останній водій поїхав туди, а потім у Туреччину. Я ж посидів в ліску годинку, почитав путівник із ноутбука, і зрозумів, що у Варну мені не потрібно. Поїхав на Бургас. Дорогою, слухаючи розповіді водія, зрозумів, що я дупло - щойно я проминув Шумен і Велко Тарново - десь там стара столдиця Болгарії, фортеця на горі і ще багато чого цікавого. Продуплив ще раз - ми їхали через дуже красиві гори (Стара Планіна), я ж міг там вийти, погуляти і переночувати. Доїхав врешті до роздоріжжя (водій поїхав кудись на Свіленград, а до Бургаса залишалось 70 км). Набрав води на заправці, виліз на гірку (метрів 200, біля підніжжя пасуться вівці), зварив вечерю. Що може бути (не) смачніше гречки із сардиною? Лише несолона гречка із сардиною:).
Вранці відразу ж застопив машину на Бургас. Пройшов по об"їздній через місто, потрапив на Атанасовське озеро. Солені озера, лиманного походження, літають різні (баклани) птахи, а також мошки і комарі. Згадав про Кінбурнську косу:).
Звідси доїхав до Несебра, причому останній водій завіз мене в центр міста, хоч йому зовсім не сюди треба було. Місто дуже красиве, із кам"яно-дерев"яними будиночками, вузькими вулицями, багатьма церквами, мурами і вежами. Але навколо ходять русо туристо! Типовий діалог, почутий на вулиці: "Как можна загорать в такую погоду?! Нехер было ехать, холодно". Для них спеціально у місті торгують не лише сувенірами, а й шубами і турецькими шмотками:))). Їм, втім, враження від міста не зіпсувати. Як у Криму: вистачає матрасників, багато хто із них - рагулі, але через це ніхто ж не відміняв огляд місцевих туристичних принад.
Поїв у кафешці (на 10 лев), пішов уздовж берегової лінії. За пару кілометрів знайшовся шматок пляжу, поруч із якимись мажорними недобудовами. Там і заночував, а на ранок купався, згорів на сонці. Сардина і гречка знову рулять. І чай, багато чаю.
Виїхав назад у Бургас, а от там до виїзду на Созополь довелось пройти дуже дофіга по дорозі під палючим сонцем. Созополь схожий на Несебр, але не такий пафосний. Вайфай зловився поруч із генделями, не довелось нічого замовляти.
Оскільки, як я зрозумів, можу бути в Болгарії ще день, то поїду, мабуть, дивитись піщані дюни у заповідник Ропотамо, завтра вирушатиму до переходу Малко Тарново. Хоча спробую запитати щодо візи когось, наприклад, поліцаїв, щоб не лажанутись.
Із позавчора їжджу лише автостопом. Він хороший. Сказав би, що краще, ніж в Україні, але ж у мене нема ніякого стопного досвіду, тому не порівнюватиму. Один водій говорив російською, кілька її просто розуміли, а двоє спік інгліш.
Від Русе спочатку поїхав на Варну, змінив 2 машини. Біля повороту на Бургас останній водій поїхав туди, а потім у Туреччину. Я ж посидів в ліску годинку, почитав путівник із ноутбука, і зрозумів, що у Варну мені не потрібно. Поїхав на Бургас. Дорогою, слухаючи розповіді водія, зрозумів, що я дупло - щойно я проминув Шумен і Велко Тарново - десь там стара столдиця Болгарії, фортеця на горі і ще багато чого цікавого. Продуплив ще раз - ми їхали через дуже красиві гори (Стара Планіна), я ж міг там вийти, погуляти і переночувати. Доїхав врешті до роздоріжжя (водій поїхав кудись на Свіленград, а до Бургаса залишалось 70 км). Набрав води на заправці, виліз на гірку (метрів 200, біля підніжжя пасуться вівці), зварив вечерю. Що може бути (не) смачніше гречки із сардиною? Лише несолона гречка із сардиною:).
Вранці відразу ж застопив машину на Бургас. Пройшов по об"їздній через місто, потрапив на Атанасовське озеро. Солені озера, лиманного походження, літають різні (баклани) птахи, а також мошки і комарі. Згадав про Кінбурнську косу:).
Звідси доїхав до Несебра, причому останній водій завіз мене в центр міста, хоч йому зовсім не сюди треба було. Місто дуже красиве, із кам"яно-дерев"яними будиночками, вузькими вулицями, багатьма церквами, мурами і вежами. Але навколо ходять русо туристо! Типовий діалог, почутий на вулиці: "Как можна загорать в такую погоду?! Нехер было ехать, холодно". Для них спеціально у місті торгують не лише сувенірами, а й шубами і турецькими шмотками:))). Їм, втім, враження від міста не зіпсувати. Як у Криму: вистачає матрасників, багато хто із них - рагулі, але через це ніхто ж не відміняв огляд місцевих туристичних принад.
Поїв у кафешці (на 10 лев), пішов уздовж берегової лінії. За пару кілометрів знайшовся шматок пляжу, поруч із якимись мажорними недобудовами. Там і заночував, а на ранок купався, згорів на сонці. Сардина і гречка знову рулять. І чай, багато чаю.
Виїхав назад у Бургас, а от там до виїзду на Созополь довелось пройти дуже дофіга по дорозі під палючим сонцем. Созополь схожий на Несебр, але не такий пафосний. Вайфай зловився поруч із генделями, не довелось нічого замовляти.
Оскільки, як я зрозумів, можу бути в Болгарії ще день, то поїду, мабуть, дивитись піщані дюни у заповідник Ропотамо, завтра вирушатиму до переходу Малко Тарново. Хоча спробую запитати щодо візи когось, наприклад, поліцаїв, щоб не лажанутись.
no subject
Date: 2010-05-21 11:10 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-23 05:11 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-21 04:09 pm (UTC)no subject
Date: 2010-05-22 01:08 am (UTC)У зелені свята – празник Трійці Святої
Татар-зілля, чебрець і любисток в хатах
У церквах молитви, хори псалми співають
Ладан,свічок вогні,радість й щастя в очах.
Славим Духа Святого,свято зелені, квітів
Нероздільної Трійці,Спаса Бога-Христа
Гілка липи пахуча нам кімнату вкрашає
Образи у квітках, мило й тихо в хатах.
У Зелені Свята люди Духа вітають
Що спустивсь із небес від самого Христа.
no subject
Date: 2010-05-22 07:53 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-23 05:13 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-23 05:18 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-22 09:45 am (UTC)no subject
Date: 2010-05-23 05:13 am (UTC)no subject
Date: 2010-06-16 05:08 am (UTC)