boga4 | Orang Utan

Orang Utan ("лісові люди") - не менш цікаві жителі Борнео, ніж "справжні" люди.
Дивлячись на них, розумієш, наскільки смішні всі креаціоністські гіпотези, і наскільки слушною є теорія еволюції. Назвати цих приматів "мавпами" якось складно - варто лише хоч трохи глянути на їхню поведінку.

У цих тварюк і у гомо-сапієнсів, безсумнівно, були спільні предки:)).
Бляцькі гомо-сапієнси настільки задовбали нещасних орангутанів, що побачити їх у "дикому" вигляді дуже складно. Натомість, на Борнео є кілька т.зв. "реабілітаційних центрів" - приматів визволяють із "рабства", в якому їх (незаконно) тримають різноманітні комерсанти (на показ перед публікою у саморобних "зоопарках"), і поселяють у такий центр, де, адаптувавшись трохи, тварюка має можливість переміщуватись по великій території заповіднику. Фактично, жити в лісі.

У колишніх підневільних орангутанів навіть народжуються діти. Звикнувши до працівників реабілітаційних центрів, примати користуються можливістю отримувати шарову їжу - фрукти різноманітні.

Під час годування можна приїхати в центр і подивитись-пофотографувати, орангутани до цього ставляться спокійно. Але іноді відвідувачі (якщо поводять себе, як мудаки) отримують піздюлів від приматів.

Дорослий орангутан може важити більше ніж 100 кг:))
У Малайзії два подібних центри - є у обох острівних штатах, і у Сараваку, і у Сабаху. Щось подібне є і у індонезійській частині Калімантану. За вхід беруть гроші, реабілітаційний центр належить до управління національними парками штату.

Я побував у центрі Семенгго (Semenggoh), поблизу Кучінгу. Способи потрапляння - міський автобус або автостоп (доїхати по основній трасі до "10 милі", і звідти ще кілометри 2 направо). За вхід у реабілітаційний центр хочуть 1 долар (3 ринггіти), а з студентським (ISIC) - половину. У інших центрах, за описами путівників, вимагають на порядок більші суми.