boga4 | Друг, нє виручіш на пятьорік? (про річницю Майдану)

Я б на Майдан не прийшов, якби не треба було зробити звідти пряме включення для "молодого радіо". Вийшовши з метро, я переконався, що все так, як я підозрював - фігово, тобто. Тисяча-півтори людей, що тусувались групками, прапори (деякі з них взагалі чудо образотворчого мистецтва - в обрамленні зірочок Євросоюзу напис "коаліція учасників помаранчевої революції").
відійшов вбік, чекаючи, поки мені зателефонують. підійшли кілька гопів -"друг, виручі на пятьорік! а хотя би двушку! ну хотя б на рубас!")). ну його нафіг, повертаюсь до основного скупчення народу. зі сцени - вірші якоїсь "поетеси" про героїчний народ і про воріженьків. заклики - розпустити парламент і провести нові вибори, "ганьба морозу", скасувати конституційну реформу. заклики залищаються риторичними - ющінга вирішив "відсвяткувати річницю революції з родиною", а тимошонка поїхала з закордонним візитом. All politics are bustards, суки...
дзвонить телефон, я включаюсь в прямий ефір, розказую, що тут відбувається, і в цей момент до мене підходить якийсь чувак - "шановний, а ви випадково не провокатор?":))))))
закінчується включення, я швидко іду до метро. помічаю, що куртка у мене помаранчевого кольору. все закінчилось, тьху. це все жалюгідне дійство - жирна крапка наостанок. шкода тих, хто і досі в щось вірить (навіть якщо їх тисяча, чи сто, чи навіть з десяток).
на добраніч, майдан,
"життя - то є велика дивовижність.
там, де лише народжувалась ніжність,
за хвильку може виникнути ніж"