(no subject)
Sep. 1st, 2006 02:26 pmне писав я давно про те, що зі мною відбувалося.
Отже, по порядку. Моя давня любов до Подолу сумбурно і неочікувано для самого мене втілилася у вступ в Могилянку, на магістерку журналістики. Як і слід було очікувати, документи я подав в останній день і, буквально, в останні хвилини перед закриттям приймальної комісії, на підготовку до іспитів забив. Незважаючи на це, результат виявився позитивним, і наступні два роки я буду проводити на Подолі море часу)).
Побував на фесті в Шешорах, враження суперечливі. З одного боку, бупосиденьки усю ніч біля багаття з хорошими людьми, купання у водоспаді, нові знайомства, а з іншого - незадоволення зпопсінням і комерціалізацією самого фесту. Що ж, наступного літа, мабуть, замість Шешор поїду на спелеозбори на Карабі.
Цього літа вдалося непогано поподорожувати. Спочатку було південне узбережжя Криму, де наше маленьке плем"я десантувалося в липні. Були і ночівлі біля самісінької крімки моря, і підйоми на кримські висоти (Південне Демерджі, Карабі-яйла), і нічний напад сколопендри)). А потім були Карпати. Планували пройти Мармуроський хребет (на кордоні України з Румунією). Але через трабли з прикордонниками піднялись тільки на дві вершини - Піп Іван і Петрос Мармуроські (до речі, забавно. На Чорногірському хребті є Піп Іван і Петрос, і на Мармуросах є. Воістину, українська географія багата назвами))). У час, що лишався, ми пройшлись по Чорногірському хребті, де потрапили під бурю. Вітер так і прагнув скинути нас з рюкзаками вниз, а намет теліпався всю ніч.
І наостанок, до дня народження
radovar i
flaneur_txt відбувся похід по печерних містах Криму. Чуфут-Кале, Ескі-Кермен, Тепе-Кермен, Чілтер-Мармара... Неймовірно красиві пейзажі, плато і каньйони. Ех, літо було хорошим...
Фотографії з поїздок лежать на інфосторі - http://infostore.org/user/BogA4
Отже, по порядку. Моя давня любов до Подолу сумбурно і неочікувано для самого мене втілилася у вступ в Могилянку, на магістерку журналістики. Як і слід було очікувати, документи я подав в останній день і, буквально, в останні хвилини перед закриттям приймальної комісії, на підготовку до іспитів забив. Незважаючи на це, результат виявився позитивним, і наступні два роки я буду проводити на Подолі море часу)).
Побував на фесті в Шешорах, враження суперечливі. З одного боку, бупосиденьки усю ніч біля багаття з хорошими людьми, купання у водоспаді, нові знайомства, а з іншого - незадоволення зпопсінням і комерціалізацією самого фесту. Що ж, наступного літа, мабуть, замість Шешор поїду на спелеозбори на Карабі.
Цього літа вдалося непогано поподорожувати. Спочатку було південне узбережжя Криму, де наше маленьке плем"я десантувалося в липні. Були і ночівлі біля самісінької крімки моря, і підйоми на кримські висоти (Південне Демерджі, Карабі-яйла), і нічний напад сколопендри)). А потім були Карпати. Планували пройти Мармуроський хребет (на кордоні України з Румунією). Але через трабли з прикордонниками піднялись тільки на дві вершини - Піп Іван і Петрос Мармуроські (до речі, забавно. На Чорногірському хребті є Піп Іван і Петрос, і на Мармуросах є. Воістину, українська географія багата назвами))). У час, що лишався, ми пройшлись по Чорногірському хребті, де потрапили під бурю. Вітер так і прагнув скинути нас з рюкзаками вниз, а намет теліпався всю ніч.
І наостанок, до дня народження
Фотографії з поїздок лежать на інфосторі - http://infostore.org/user/BogA4
no subject
Date: 2006-09-01 11:45 am (UTC)no subject
Date: 2006-09-04 11:07 am (UTC)щодо Чорногори: треба було до нас доєднуватись:-))) було б славно
no subject
Date: 2006-09-05 10:46 am (UTC)ріспект!(або як кажуть у нас на заході "моє шанування")