boga4 | день перемоги над нацизмом

Не буду писати про офіціозну фігню, на яку перетворився парад перемоги, ні про недоречні (із православненьким "душком") георгіївські стрічки, ні про величезну кількість часто сумнівної з історичної і логічної точок зору "чорнухи" про радянських солдатів, яку можна було прочитати (навіть у своїй френдострічці) останніми днями. Неприємно це все, натомість згадати жертв війни (в тому числі і тих, які за примхою долі, задурманені ненависницькою ідеологією чи пропагандою, або за іншими, може в дечому і справедливими причинами опинились на іншій стороні) і порадіти, що у цій колоніальній бійні расові колоністи не досягли запланованих цілей і були розгромлені, цілком доречно.

Waiting for the worms. Лише черв"яки живляться "етнічними", "расовими", "мовними", "цивілізаційними" відмінностями між людьми. "Уроки" і переосмислення другої світової війни - це не означає дрочити на на "героїчних" командирів поліційних батальйонів шуцманшафту, авторів закликів "на твоїй землі не буде ні москаля, ні ляха, ні жида ", і реалізації цих закликів, які раптом виявились борцями за державність (кому потрібна така державність?). А також не на портрет сталіна, "радянський патріотизм" (замість інтернаціоналізму, мабуть) чи "чудеса" попівських ікон МП, явно не за це воювали наші солдати.
Отруйні випари коричневої хріні продовжують задурювати голову, на жаль і у нашій країні, змушуючи і досі ділити людей на кращих і гірший залежно від їхніх зовнішніх ознак, ненавидіти і вбивати людей за цим ефемерним критерієм. Покласти цьому край - хай це стане реквіємом усім фашистським ідеологіям.